Психологічні тести для суддів проводилися під впливом грантодавців

2413 просмотров

Наприкінці лютого 2018 року ми направили до ВККСУ запит з метою уточнення незаангажованості відбору (проведення тендеру) щодо організаторів\виконавців проведення оцінки морально-психологічних якостей суддів (так звані психологічні тести, які проводилися ТОВ “ОС Україна”).

Зокрема, нас цікавили відповіді на такі питання:

  1. Відповідно до яких актів приймалось рішення про обрання розробників методології та процесу оцінки морально-психологічних якостей суддів?
  2. На яких умовах проводився відбір (тендер) щодо виконавців (організаторів) проведення психологічного тестування суддів? Хто є переможцем? Якими документами це зафіксовано?
  3. Чи затверджувались будь-які професійні вимоги (оцінка кваліфікації співробітників, наявність профільної освіти, наявність досвіду роботи) до переможців тендеру (чи будь-якого іншого формату вибору) з проведення психологічного тестування суддів?
  4. Чи затверджувались будь-які додаткові вимоги – зокрема, щодо політичної незаангажованості – до переможців тендеру (чи будь-якого іншого формату вибору) з проведення психологічного тестування суддів?
  5. Чи додержаний принцип конфіденційності при проведенні співбесід з суддями? Хто є розпорядником інформації (зберігачем та\або володільцем та\або користувачем такої інформації) щодо професійних профілів суддів? Хто складав і затверджував професійний профіль судді? В кого зберігається інформація про психологічні портрети суддів, які проходили конкурс до Верховного Суду чи проходять кваліфікаційне оцінювання до місцевих та апеляційних судів?

Відповідь виявилася хоч і не такою ж змістовною, але, вочевидь, не менш цікавою.

Виявляється, що тестування під час кваліфікаційного оцінювання на відповідність судді займаній посаді проводились за підтримки Проекту Європейського Союзу “Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні” з дотриманням принципу конфіденційності. А відбір (тендер) суб’єкта проведення тестувань та рішення щодо його переможців приймались вказаним Проектом.

Іншими словами, у ВККСУ навіть опосередковано не знали про те, хто, як і на яких підставах буде проводити психологічні тести для суддів. Чому серед переможців опинилась саме ТОВ “ОС Україна”, й чи мали їх фахівці відповідний кваліфікаційний рівень та досвід? Як не відомо й те, чому не були залучені провідні українські Інститути та НДІ у цій сфері. Питання про те, хто і як складав професійний профіль судді теж залишилось за дужками, тобто інформація про це також є конфіденційною. Щодо самоусунення ВККСУ від цього важливого етапу у доборі суддів – це питання окремої розмови.

Разом з тим ми продовжимо шукати відповіді на наші запитання, але тепер вже у представників Проекту “Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні”.

Що цікаво, на сайті Проекту немає жодного згадування про конкретну фінансову участь або іншу підтримку у проведенні психологічних тестів для суддів (зокрема, немає відповідних звітів у розділі про діяльність Проекту http://www.justicereformukraine.eu/uk/category/publication/?future=false).

Натомість у новинах є трохи більше інформації. Так, серед останнього – є відео, в якому опосередковано проводиться реклама діяльності ТОВ “ОС Україна”.

Із самої ж новини чітко видно, що основною метою психологічного тестування суддів було чомусь таке не дуже типове завдання як “запровадити менеджерські елементи у роботі судів”. Також хоч в тексті й сказано про те, що у відео розкажуть, “як Україна використовує європейський досвід у роботі суддів”, зокрема і у проведенні психологічних тестів, в самому відео менеджер ТОВ “ОС Україна” Анастасія Дьоміна нічого про це не згадувала.

Трохи раніше, а саме 31 жовтня на сайті є ще одна новина, де чітко вказано, що тести розроблялися саме Проектом ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні».

А в новині від 24 липня дотично згадується про те, що ще один грантовий проект також був долучений до проведення психотестів суддів. Йдеться про американський проект “USAID-Україна «Нове правосуддя», якими було замовлено дослідження щодо психологічних аспектів професійної діяльності судді.

 

 Коментарі

Поділитися записом