ГРД іде в атаку, аби відхреститись від регламенту ВККС

642 просмотров

Громадська рада доброчесності та Вища кваліфікаційна комісія суддів з’ясовували в суді, чи мала остання залучати «радників» до обговорення свого регламенту, хто та як голосував у самій комісії. Натомість ВККС хоче почути позиції всіх представників громадського органу.

Взаємні претензії

Відкритий конфлікт між ГРД та ВККС розпочався після того, як остання прийняла внутрішній регламент. Документ обурив раду, бо містив вимоги й до її роботи.

Перша — подавати висновки щодо суддів та кандидатів не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня проведення співбесіди. Це потрібно, щоб і судді, і «кваліфікаційники» мали час ознайомитися з інформацією та підготуватися до розмови.

Друга вимога: документ має бути структурований та підписаний усіма членами ГРД, які брали участь у його складенні. Допускається й електронний підпис. У ВККС занепокоєні, що висновки, завізовані лише координатором «доброчесників», можуть бути приватною думкою однієї-двох осіб. Водночас ці дані долучаються до суддівських досьє й можуть упливати на подальшу долю законників.

Третя: комісія рекомендувала раді використовувати лише надійні дані. Наприклад, рішення Вищої ради правосуддя, Ради суддів, Державної фіскальної служби тощо. А також указувати персоніфіковані джерела інформації.

Правила співпраці з держорганом обурили представників громадськості до глибини душі. ГРД вгледіла в цьому спробу витиснути її з процесу оцінювання суддів. «Радники» заявили, що займаються цією справою на волонтерських засадах, мають основне місце роботи та проживають у різних містах України, тож підписувати всім складом біографічні довідки щодо законників не мають змоги. Також не вважають за потрібне займатися бюрократією, зводячи всі документи до якоїсь усталеної форми. Таким чином, за їхніми словами, ВККС значно ускладнила роботу ГРД. У раді й раніше були не задоволені ходом призначення суддів. Уважали, що «доброчесні» висновки ігнорують, адже негативні оцінки дали 1/4 кандидатів на мантії. Вочевидь, у ГРД очікували значно більшої зачистки кадрів. Тож, як повідомляв «ЗіБ», у березні «радники» заявили про вихід із процесу оцінювання та відбору суддів.

Один у суді не воїн

Скасувати регламент ВККС через суд намагається член ради Віталій Титич. Свій позов до Касаційного адміністративного суду «про визнання противоправними та нечинними положень нормативно-правового акта» він подав ще 2 березня. Проте як фізична особа, оскільки ГРД юридичною особою не є. Закономірно, що у кваліфкомісії виникло запитання: це претензії однієї людини чи їх підтримують й інші колеги? Для з’ясування цього інших «доброчесників» запросили на засідання як третю сторону. Прийшло тільки семеро. Ще двоє надіслали клопотання про підтримку позову, але просили розглядати справу без них. Позиція ще 8 членів ради залишилася невідомою. Під час чергового засідання висловилися ті, хто з’явився. На їхню думку, ВККС вийшла за межі власних повноважень, установивши правила поведінки для громадського органу. Одна з вимог: допустимість, достатність і ґрунтовність доказів — це преференція Кримінального кодексу. А те, скільки «радників» брало участь у складанні біографічних висновків, можна перевірити за протоколами засідання чи голосування. Якщо є сумніви, члени комісії можуть особисто запитувати в «радників», уважають останні.

Філософське питання

Тактика членів ГРД зводилася до того, аби поставити під сумнів процедуру внесення змін до регламенту. Зокрема, вони захотіли за допомогою суду дізнатись, як приймалося таке важливе рішення та якою була мета змін. Для цього залучити членів комісії до справи як третіх осіб або допитати їх як свідків. Представник ВККС висловив готовність надати протокол засідання, в якому зафіксовані всі етапи, в тому числі й обговорення «доленосного» рішення.

Тоді «доброчесники» стали вимагати доказів того, що «кваліфікаційники» намагалися залучити їх до участі в засіданні. На це представник комісії заперечив: ВККС не зобов’язана залучати до обговорення або зміни внутрішнього регламенту будь-кого з представників державних органів чи громадських організацій, у тім числі й ГРД. І в тому є певна логіка, адже, якщо пристати на позицію ради, то до обговорення регламенту чи змін до нього доведеться залучати всіх суддів і навіть юристів, які колись виявлять бажання змінити професію. Члени ГРД сприйняли це по-своєму. «Чи можу тоді я, як фізична особа, його (регламент. — Ред.) не виконувати?» — запитав у юриста ВККС В.Титич. Ймовірно, він не врахував, що з таким філософським підходом можна далеко зайти. Приміром, чи зобов’язаний державний орган ураховувати висновки фізичної особи щодо профпридатності суддів або претендентів на мантії. Суперечку зупинили судді КАС, нагадавши, що саме вони на підставі доказів вирішуватимуть, чи були забезпечені права позивача.

В Інтернеті — помилка

Від філософії «доброчесники» повернулися до фактів. На сайті комісії вони знайшли анонс, де зазначалося: засідання щодо змін до регламенту буде проходити в колегіальному складі. Представник ВККС стверджувала, що зміни вносили в пленарному складі, а на сайті — технічна помилка. Текст анонсу на сайті тут же в судовій залі дослідили й законники. Представник комісії обіцяла надати внутрішнє листування з приводу розміщення інтернет-матеріалу, аби можна було дослідити технічну помилку. На цьому засідання КАС завершилося. Схоже, «адміністративники» цю справу терміновою не вважають: наступне засідання планували призначити після закінчення відпустки одного із законників. Але члени ГРД наполягали на прискоренні процесу, адже ВККС продовжує рекомендувати суддів для призначення на посади без їхньої участі.

Колегія, до якої входить 5 осіб, обіцяла переглянути свої графіки й по можливості перенести розгляди інших справ, аби вивільнити час. Очевидно, не вдалось. Адже наступного разу ГРД та ВККС схрестять списи тільки 26 червня.

Джерело

 Коментарі

Поділитися записом