Чому психодіагностику суддів проводили «ейчари» без досвіду роботи?

7681 просмотров

Наскільки часто в нашій країні звучить сакральне «А судді хто», настільки ж рідко згадують про проблеми або нюанси роботи самих законників. Зовсім недавно, до речі, судді дуже переймалися таким питанням «А психолог для суддів хто?».

Нагадаємо, що з кінця жовтня 2017 року Вищою кваліфікаційною комісією суддів було призначено кваліфікаційне оцінювання діючих суддів на відповідність їх займаній посаді. І для 999 суддів місцевих та апеляційних судів (серед них були ті, у яких закінчився п’ятирічний строк повноважень, і ті, хто досяг 60-го віку, а також судді апеляційних судів, які виявили бажання пройти оцінювання) першим завданням було тестування морально-психологічних якостей і загальних здібностей судді.

І хоч стосовно оцих «психотестів» для кандидатів до Верховного Суду вже були висловлені значні нарікання (в тому числі, і щодо можливих маніпуляцій з результатами тестів, оскільки їх проводило приватне ТОВ «ОС Україна», що має тісну інтеграцію поглядів з активістами з Громадської Ради Доброчесності ), але і для суддів місцевих та апеляційних судів нічого не змінилося.

Діючі судді проходили через чотири блоки завдань:

– Simetrix-тест на загальні здібності (кандидати до Верховного Суду здавали тест Generalskillstest);

– HCS IntegrityCheck;

– BFQ-2, відомий як «велика п’ятірка»;

– MMPI-2.

Тести як тести, тільки от заковика в тому, хто і як їх проводив.

Як розповідає проектний менеджер «ОС Україна» Анастасія Дьоміна, «методологія оцінки кандидата складалася з чотирьох великих блоків: особиста компетентність, соціальна компетентність, професійна етика і благонадійність (доброчесність)».

І тут відразу ж з’являються перші питання. Наприклад, а хто і на якій підставі вибрав саме ці блоки питань? Адже нормальною світовою практикою вважається виявлення у суддів дещо іншого спектра характеристик особистості судді. Наприклад, досить точно описує структуру поведінкових характеристик судді такий набір критеріїв: професіоналізм; інтелектуальність; конфліктність; лідерство; працездатність; доступність; самоконтроль; морально-етичні якості. Про благонадійність, до речі, ані слова. Це українське ноу-хау.

Але далі – більше. На думку, Анастасії Дьоміної, рівень показника благонадійності для діючих суддів повинен бути дуже високим. У той же час, якщо брати інші показники – емоційну стабільність і стійкість до стресів, то оптимальний рівень для професії судді – має бути середній. «В даному випадку високі показники стресостійкості можуть говорити про те, що людина буде ригідною і не буде помічати якихось проблем, які іноді бувають навіть очевидні, адже його чутливість до проблем абсолютно знижена», – стверджує Анастасія. І тут у нас питання, а чи знає цей фахівець взагалі хоч щось про те, про що говорить? Хто взагалі придумав, що стресостійкість для судді повинна бути на середньому рівні? Працювала хоча б один день…. (хоча про що це ми?). Ні, не так – чи була хоч раз в суді Анастасія Дьоміна?

Як виявляється, не була, не працювала, не знає …

Так з 2016 року по теперішній час, Анастасія працює в «ОС Україна» (Consultant, Human Development Unit – з лютого 2017 року, і B2G project manager – з січня 2016 року). Ще 7 місяців 2015 року Дьоміна пропрацювала фахівцем з організації тестування працівників в НАБУ. А в 2014 році -помічником юриста в двох фірмах – MORIS GROUP Law Company (3 місяці роботи) та Spector Law Firm (7 місяців). Це все. Більше ніякого стажу у Насті Дьоміної немає. Та й не могло бути, оскільки лише в 2015 році закінчила юридичний факультет КНУ ім. Т.Шевченка. Юридичну деонтологію там звичайно викладають, але ось психологію – дуже загальний курс.

Але можливо, Анастасія з дитинства захоплювалася психологією? Так начебто теж ні…

Так у неї у 2016 році був лише сертифікат учасника Першої установчої конференции ГО “Всеукраїнська психодіагностична асоціація” та сертифікат про успішний тренінг, та й не де-небудь, а аж у Реанімаційного пакету реформ! Ось власне і весь багаж знань, який дозволяє встановлювати, як правильно і за якими критеріями необхідно оцінювати суддів. Іншими словами, лекції у Романа Маселко більш, ніж достатньо.

І до речі, про Романа Маселка ми згадали не просто так. Анастасія Дьоміна “полюбляє” його тегати, коли треба й не треба. І чомусь впевнена, що без футболок “Фільтруй суд” ну просто ніяк не можна провести психодіагностику суддів.

Але ми трохи відволіклись.

Вже наскільки неприємний нам приклад північних сусідів-ворогів, але навіть там з 2002 року процедура обстеження суддів в основному проводиться на базі центрів психологічної діагностики (ЦПД) Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації. При цьому особлива увага приділяється наявності у фахівців-психологів, які залучаються для виконання цієї роботи, достатньої кваліфікації.

А тепер питання, хто і як приділяв увагу до кваліфікації психологів, які працюють в «ОС Україна»?

Адже у тієї ж Анастасії Дьоміної на сторінці в ЛінкедІн серед її основних навичок значаться «ейчар», вміння публічних виступів і вміння продавати … Відмінний набір, чи не так ??

Ну і для порівняння.

Так, студенти факультету психології Прінстонського університету (США), крім базових психологічних курсів, вивчають такі дисципліни, як «Винагорода, покарання і поведінка», «Психофізіологія: мотивація і емоції», «Нейрологія та мотивація», «Когнітивна нейрологія: перцепція і пам’ять», «Взаємодія людини і машини», «Обробка інформації людиною», «Когнітивна соціальна психологія», «Порівняльна психологія: еволюція і вдосконалення», «Експериментальний дизайн і аналіз в психологічних дослідженнях». У Стратклайдському університеті (Великобританія) вивчаються «Біологічні основи поведінки», «Розумові здібності і поведінка особистості», «Моделі управління поведінкою дитини і шкільна психологічна служба». Гарвардський університет (США) пропонує такі дисципліни як «Пізнання, мозок і поведінка», «Мова і людська природа», «Сприйняття, пізнання і уявлення», «Когнітивна генетика», «Когнітивна психологія і нейронаука», «Когнітивна психологія і емоційні порушення» тощо.

Але і це ще не все. Для того щоб отримати право на самостійну роботу з людьми, в США психологу доведеться пройти тривалий шлях після отримання диплома. Як правило, це докторантура, захист докторської дисертації, потім річна інтернатура під керівництвом досвідченого психолога, який має ліцензію, і, нарешті, необхідно скласти два іспити для отримання ліцензії.

Читайте також: “Чому мізки суддів оцінюють вчорашні школярки-активістки?”

А в Україні розробляти методології «фільтрації» суддів по морально-етичним якостям можуть і «ейчари», чого вже там. І тоді так і виходить, що ідеальним суддею повинна бути не дуже стресостійка, але «благонадійна» людина…

Аліна Товченко

P.S. Апдейт)))) Виявилося, що Анастасія Дьоміна заблокувала свій акаунт у Фейсбук, і тепер ані фото не побачити, ані дописи переглянути. Але в нас ще залишилося багато скріншотів. Тож, будемо й надалі слідкувати за “трудовими” й славетними звитягами сучасних українських “психологів для суддів”

 

 Коментарі

Поділитися записом