Чому ГРД уникає відповідальності?

1060 просмотров

У понеділок, 29 січня, о 12:00 Касаційний адміністративний суд у складі нового Верховного Суду розгляне справу за участі Громадської ради доброчесності. Засідання відбудеться за адресою вул. Московська 8 (корпус 5).

Фото новини

Наприкінці минулого 2017 року Окружний адміністративний суд м. Києва  визнав ГРД суб’єктом владних повноважень та скасував висновок про недоброчесність кандидатки до Верховного Суду – Алли Демидової. Таку позицію підтримала і Вища рада правосуддя, що було озвучено її членом на засіданні 28 грудня.

Докладніше про це читайте тут Шах і мат для ГРД: активісти навмисно спотворювали висновки проти суддів

В ГРД просто впевнені, що Рада є “колегіальним громадським органом, не має владних функцій, а її висновки про невідповідність суддів критеріям доброчесності та професійної етики є лише джерелом інформації для Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС). Зміна законодавчого статусу ГРД рішенням суду неможлива, бо напряму визначена законом“.

Але така позиція є дилетантською.

В юридичній практиці час від часу виникають спори з приводу можливості оскарження в судовому порядку рішень інших суб’єктів (не суб’єктів владних повноважень) при здійсненні владних управлінських функцій, які виконують делеговані їм чинним законодавством України владні повноваження, та чи можуть такі суб’єкти бути належним відповідачем у суді. Зокрема, не так давно відповідачем було визнано Міжвідомчу комісію з питань держзакупівель – статусу юрособи вона не мала, але відповідачем була, оскільки по своїй суті була суб’єктом владних повноважень у сфері держзакупівель (її рішення були обов’язковими для учасників закупівель).

У 2017 році до адміністративних судів надійшли десятки позовів кандидатів на посаду судді Верховного Суду з вимогою скасування ухвалених щодо них висновків Громадської ради доброчесності. Провадження за такими позовами, поданими проти Громадської ради доброчесності, відкрито Окружним адміністративним судом м. Києва, а провадження за таким позовом, поданим проти Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, відкрито Вищим адміністративним судом України.

Відповідно до п. 1 ст. 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. №1402-VIII, Громадська рада доброчесності утворюється з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання.

Відповідно до п. 6 ст. 87 цього ж Закону, Громадська рада доброчесності надає, за наявності відповідних підстав, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 88 цього ж Закону, якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримали не менше ніж 11 її членів.

Виходячи з розуміння наведеного вище поняття владних управлінських функцій та статей Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. №1402-VIII, висновок Громадської ради доброчесності щодо судді (кандидата у судді) про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності є обов’язковим для врахування Вищою кваліфікаційною комісією України під час прийняття рішення щодо кваліфікаційного оцінювання, оскільки згідно з п. 34 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03.11.2016 р.

№143/зп-16, у разі наявності висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності у мотивувальній частині також зазначаються мотиви його прийняття або відхилення. Резолютивна частина повинна містити висновок про те, чи підтвердив суддя (кандидат на посаду судді) здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, чи відповідає суддя займаній посаді, а також кількість балів, набраних суддею за результатами успішного проходження процедури кваліфікаційного оцінювання.

Відповідно до п. 36 цього ж Положення, рішення Комісії про не підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді є підставою для припинення подальшої участі судді (кандидата на посаді судді) у процедурах, передбачених Законом. Відповідний висновок Громадської ради доброчесності може бути перешкодою для ухвалення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рішення про підтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя, якщо його підтримали менше ніж 11 її членів.

Тому такий висновок Громадської ради доброчесності може бути підставою для відмови йому в проходженні подальших процедур кваліфікаційного оцінювання. Винятком у подальшому проходженні кваліфікаційного оцінювання після негативного висновку Громадської ради доброчесності може бути тільки рішення ВККС про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримали не менше ніж 11 її членів.

Отже, висновки Громадської ради доброчесності щодо невідповідності судді (кандидата у судді) критеріям професійної етики та доброчесності породжують для судді (кандидата у судді) юридичні наслідки у формі прав, обов’язків, їх зміни чи припинення. Тому такі висновки ГРД відповідають критеріям, які дозволяють віднести їх до рішень суб’єктів владних повноважень, а також підпадають під юрисдикцію адміністративних судів у розумінні п. 1 ч.2 ст. 17 КАСУ.

Варто зазначити, що відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАСУ, суб’єкт владних повноважень – це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб’єкт владних повноважень є терміном, за допомогою якого можна позначити всіх суб’єктів публічно-правових відносин, які забезпечують реалізацію публічного інтересу. На нашу думку, ГРД забезпечує реалізацію публічного інтересу, оскільки створюється з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання.

В окремих випадках як суб’єкт владних повноважень може виступати особа, яка не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою чи службовою особою, але відповідно до повноважень, наданих законодавством, виконує окремі владні управлінські функції або делеговані повноваження.

Отже, Громадська рада доброчесності є також тим іншим суб’єктом при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства (суб’єктом владних повноважень), який виконує делеговані йому Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. №1402-VIII владні повноваження щодо кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата у судді) за критеріями професійної етики та доброчесності.

Таким чином, Громадська рада доброчесності є належним відповідачем у суді згідно з правилами КАСУ та її рішення можуть бути оскаржені в судовому порядку відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України.

Цікаво, якою буде позиція ВСУ.

Аліна Товченко

 

 Коментарі

Поділитися записом