Куйбіда Роман Олексійович

744 просмотров

Місце реалізації активності:

1) член Громадської Ради Доброчесності при Вищій кваліфікаційній комісії суддів України (Колегія №3).

Висунутий ГО “Центр політико-правових реформ”.

2) Член та заступник голови правління ГО “Центр політико-правових реформ”;

3) З липня 2016р. засновник та член ГО «Фундація ДЕЮРЕ». Ця ГО є членом коаліції Реанімаційного Пакету Реформ (РПР). Її основними завданнями є впровадження реформ у сфері юстиції.

Співзасновниками цієї ГО також є Михайло Жернаков — керівник ГО, головний експерт РПР з судової реформи, член Ради РПР та Тарас Шепель – голова Третейської палати України, які також були висунуті до складу ГРД при ВККСУ від імені ГО “Центр політико-правових реформ” та на сьогоднішній день входять до складу ГРД.

4) Головний експерт групи судових реформ Реанімаційного пакету реформ (разом з Михайлом Жернаковим).

5) Входить до складу Ради з питань судової реформи при Президенті України.

До цього, в 2010р. Указом Президента Віктора Януковича був включений до складу робочої групи, щодо проведення в Україні судової реформи.

6) З 2011 р. член науково-консультативних рад при Верховному Суді України та Вищому адміністративному суді України.

7) З 2014 р. член консультативної ради при Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини.

8) З 2014 р. входить до складу робочої групи при Міністерстві Юстиції України, щодо підготовки проекту Національної стратегії в галузі прав людини.

9) член Первинної Профспілкової Організації Київського Національного Університету ім. Тараса Шевченка;

Біографічні відомості:

Громадянин України

Народився: 6 березня 1980 р., м. Тернопіль

Сімейний стан: одружений (дружина – Раздорська Діана (громадянка Киргизької Республіки) та виховує доньку.

Місце проживання: м. Київ

Освіта:

З 1997 до 2003 р. навчався в Київському Національного Університету імені Тараса Шевченка на юридичному факультеті, здобув ступінь “Магістр права”.

З 2003 до 2006 р. навчався в аспірантурі юридичного факультету Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка.

У лютому 2007 р. в Академії адвокатури України захистив кандидатську дисертацію на тему «Організація і розвиток сучасної судової системи України» (спеціальність 12.00.10 – судоустрій; прокуратура та адвокатура).

Трудова та громадська діяльність:

З 1999 р. працює в ГО «Центр політико-правових реформ», на сьогодні, заступник голови правління ГО.

З грудня 2002 р. зареєстрований як фізична особа-підприємець.

В 2006 р. – асистент кафедри правосуддя юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса.

З 2007 р. – кандидат юридичних наук Київський національний університет імені Т.Г. Шевченка.

Був помічником на громадських засадах трьох народних депутатів від Блоку Наша Україна (4-5 скликання).

З 2009 р.був членом Громадської ради при Державній судовій адміністрації України.

З 2012 р. – доцент кафедри правосуддя Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Сьогодні, працює (за сумісництвом) головним науковим співробітником відділу наукових досліджень проблем судочинства та його удосконалення Національної школи суддів України.

Входить до списку сертифікованих експертів Національної Асоціації адвокатів України (№250)

Брав участь у підготовці: Закону України «Про Конституційний Суд України», нового Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (прийнято у 2016 р.), проектів Кримінального процесуального кодексу України (прийнято у 2012 р.), Закону України «Про доступ до судових рішень» (прийнято у 2005 р.); Кодексу адміністративного судочинства України і Цивільного процесуального кодексу України (набрали чинності у 2005 р.).

Наукова діяльність:

Автор і співавтор близько 50 наукових і навчально-методичних робіт (в т.ч. монографії, двох навчальних посібників, науково-практичний коментар до кодексу.). В 2017р. приймав участь у розроблені Стандартів Вищої освіти України (бакалаврський рівень), спеціальність – Право.

Основні роботи (були внесені в Декларацію за 2016р. як нематеріальні активи (авторські права)):

Кримінальний процесуальний кодекс: науково-практичний коментар. – X. 2013;

Кодекс адміністративного судочинства України: науково-практичний коментар. – К., 2007, 2009 (у співавт.);

Основи адміністративного права та адміністративногосудочинства / Навч. посібник. – К., 2006 (у співавт.);

Основи адміністративного судочинства в Україні (навч. посібник). – К., 2006, 2009 (у співавт.);

Вимоги статті 6 Конвенції про захист прав та основних свобод до процедури здійснення судочинства. – К., 2005 (у співавт.);

Реформування правосуддя в Україні: Монографія. – К., 2004. Опублікував більше станаукових та науково-публіцистичних статей у юридичній періодиці.

Профіль у соцмережах: https://www.facebook.com/kuybida

Фінансовий стан: Згідно даних декларації за 2016р. його сукупний дохід склав 791 946,99 грн., з яких: дохід від зайняття підприємницькою діяльністю – 674 524,96 грн.; заробітна плата отримана за основним місцем роботи – 105 893, 39 грн.; заробітна плата отримана за сумісництвом – 11 528,64 грн. Відшкодування витрат на подорож у розмірі 601,22 євро та кошти, які отримала дружина, як соціальна допомога (у зв’язку з народженням дитини) – 14 390 грн.

Кошти на його рахунках в банках – 4 581,54 євро; 113 968 грн. Готівка – 5 000,00 дол. США; 4 000,00 євро; 920,00 англійських фунтів.

Дружина має в банку – 14 397,56 грн. Готівка – 920,00 англійських фунтів; 4 000,00 дол. США; 10 000,00 тенге та 8 000,00 соми.

Серед нерухомого майна, задекларована одна квартира в м. Києві, загальною площею 73,1 кв.м. (придбана 29.03.2011р. за 620 984, 50 грн.), власником якої є Роман Куйбіда.

Рухоме майно (легковий автомобіль придбаний в 2013р.) – Марка: Citroen, Модель: Berlingo, Рік випуску: 2013, вартістю: 199 520 грн.

Є також цінні папери у вигляді акцій ВАТ «Тернопільобленерго», кількість яких не вказана.

Задекларовані і авторські права на наукові праці.

Дії, факти та висловлювання, що не відповідають принципам доброчесності:

Не дивлячись на тривалу та активну (на рівні рад при Президентах та в складі усіх можливих комісій та комітетів) участь Романа Куйбіди в реформуванні судової системи України, результати все одно залишаються не дуже втішними.

Так було в 2010р.: «…внаслідок так званої «судової реформи» 2010 року (прийняття закону про судоустрій і статус суддів) суди і судді стали залежними від політичної влади, передусім від Адміністрації Президента. Остання здобула можливість впливати на будь-якого з майже 9 тис. суддів через підконтрольні ключові кадрові органи – Вищу раду юстиції і Вищу кваліфікаційну комісію суддів…».

Так залишається і сьогодні: «Монополістом у напрацюванні документів реформи стала політична влада. Вона, з одного боку, намагається виправдовувати очікування суспільства і втілювати європейські стандарти, а з іншого – переслідує свої інтереси, які полягають у збереженні контролю за судами

 

 Коментарі

Поділитися записом